Веди свою дорогу навпростець,
Нехай вона тобою не керує.
Це кожному під силу. Твій терпець
Не увірветься. Хай тебе рятує
Ця твоя віра в ба́жане життя,
І моє слово, сказане так вчасно.
І цей вогонь у грудях не погасне,
Якщо це справді щирі почуття.
Іди до мене. Впевнено іди.
Нехай цей ризик дорого вартує,
Та ти не вбережешся від біди
У теплім домі. Ризик загартує.
І тво́я воля стане ще міцніш,
І тво́я сила скорює вершини.
Долай до мене милі і аршини,
Прийди і врешті-решт мене потіш.
Я зачекаю. Лиш не відступай.
Поставив ціль – веди її, дове́рши.
Доки я вірю в тебе, приїжджай,
А я тебе зустріну, наче вперше.
17.01.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552653
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2015
автор: Альбіна Кузів