Усі ми складені з води,
Бо, як відходять в мами води,
Нове життя – його сліди,
Дарує нам тоді природа.
Посеред ставу, де лоза,
Пробивши льоду оболонку,
Хрестом освячена вода,
Назад стікає в ополонку.
Хрестивсь Син Божий у воді,
Це свято збереглось до нині,
Світ весь Водохрещу радів,
Наш Хрест святили в Україні…
Тече ріка, біжать роки,
Ти окунися з головою,
Бо на Водохреще завжди,
Вода лишається святою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552799
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2015
автор: Віталій Назарук