А душа мене не слуха більш,
В себе закохалась до нестями…
Затялась – ходімо, де тепліш!..
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552570
stawitscky
--------------------------------------------------------------
Розумію я тебе чудово.
Як на це я можу не зважать.
Безперечно: не почати знову.
А роки не хочуть вже чекать.
Долею дарований безвихідь.
Звісно: не здолать оцю межу.
Цю душевну відчуваю сповідь.
Знай: про тебе пам"ять бережу.
Та бува: кидаю усі клОпоти
І лечу думками у твій край.
Нелегкі душевні перельоти.
Тільки я прошу : не проклинай.
Пам"ятай: не стали ми чужими.
Серце вже загоїлось від ран.
Врізнобіч розбіглися стежини,
Та люблю сильніше, так і знай.
Залишивсь назавжди в мене першим.
Бережно несу в руках тепло.
Знаю, що любов все перевершить.
Давниною, щоб не поросло...
-------------------------------
Вікторе, дякую за ідею!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2015
автор: Н-А-Д-І-Я