Скроплена кров'ю

Горить  степ  широкий
вогонь  не  вгасає.
А  ти  любий  воїне  стоїш,
колін  не  схиляєш.

Кров'ю  й  потом  просякла
вся  твоя  ряднина.
А  ти  чиниш  опір,  бо
позаду  твоя  Батьківщина.

Як  орел  сизокрилий
в  небесах  літаєш.
І  від  москальської  навали
край  наш  захищаєш.

Доля,  наша  доле,
лишенька  година.
Біди  ти  зазнала    від
байстрюка,  а  не  свого  сина.

Якого  ж  виродка
земля  породила.
Бісівського  запроданця
на  ній  ти  зростила.

Засне  вітер  в  полі
й  гроза  стихає.
А  ти  матінко  -  Україно,
ворога  здолаєш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552913
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 19.01.2015
автор: Віктор Варварич