Мовчиш?Чи просто нічого сказати?
Навіщо так багато обіцяєш?
Навіщо в очі гарно так брехати?
Коли сам знаєш що нікого не кохаєш..
Тримаєш, кидаєш на вітер солодкі слова..
Та я не маленька вже, повір,юначе..
Я виросла вже..більш не вірю в дива
Я стала сильною..я більше не плачу.
Давай, іди геть з мого серця,прощай
Ти в ньому просто тимчасовий гість
Я не одна, я п"ю свій м"ятний чай
Кажуть він заспокоїть мою злість..
Прощай, я не буду згадувати нас
Та знай що не жалію ані трішки
Можливо й справді нас лікує час
Тепер мені байдужі всі твої насмішки..
Я знаю,ти здивований, ну звісно.
Ти думав я тебе ніколи не забуду
Просто знай, нам разом надто тісно
Я не самотня,я просто вільною буду.
(By Xrustka)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2015
автор: Xrustka