Заплуталось кохання у оправі атмосфер,
Запахло свіжим вітром вглиб світанку нових снів,
В думках твоїх блукає лиш блакить семи морів,
І лист пустий вітрилом ностальгію пожене,
Здоровому від слів таких, напевно, стане зле,
Вся гамма почуттів в слідах невидимих чорнил,
Любов в тобі знаходить ще дещицю нових сил,
Щоб знову пригадати в тишині життя старе,
Твій берег протилежний то спокійний, то штормить,
Та ти весь час знаходиш перемир'я вчасну мить,
Кораловими рифами будуєш свій бар'єр,
Звучать слова гарматами по палубах душі,
Коли весь світ армадою у вічність поспішить,
Ми знайдемо кохання без морів та атмосфер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553050
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 20.01.2015
автор: VDMK