Війна проклята не вщухає,
Синів забрала у батьків.
Невже вона не знає?
Як кожен жити з них хотів?!
Щодня жертви є нові,
Герої список поповняють.
І вже тіла везуть рідні,
Велично й славно їх ховають.
Їх народ ніколи не забуде!
Будуть жити вони віки.
Лунати слава завжди буде,
Бо ж ви Солдати-Захисники!
Але ж мамі, дітям та дружині,
Не потрібні почесті і шана.
Краще б був живий ти нині,
І не кричали б тобі «Слава!!!»
Гострий біль шматує Україну,
Плачуть матері і діти.
Вбитих возять беззупину,
Як це пережити???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553060
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2015
автор: Галина Мазурик