Забудь усе, що душу мучить
Й сумління мов вогнем пече,
Провина хай тебе не сушить,
Життя продовжується ще.
Моли Всевишнього простити
Тобі провини давніх літ,
Без прощення тривожно жити,
Не милим буде білий світ.
Більш не роби нікому лиха,
Своє сумління бережи,
Душа нехай любов`ю диха,
Це сам собі завжди кажи.
Й забудеш те, як душу мучить
Провина, що вогнем пече,
Любов ключі від щастя вручить
Й життя спокійно потече.
23.04.06.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553112
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.01.2015
автор: Георгій Грищенко