Відомо із давніх літ,
В серцях розтопивши лід,
Ніжна мов яблунь цвіт
Врода врятує світ.
Тумани рожевих мрій
Натхненно покличуть в бій
Безліч нових надій.
Щастю без меж радій!
Досягши в житті мети,
Не спалюй старі мости.
Друзям гріхи прости.
Долі вклонившись ти,
Кохання зустрінеш знов.
Не слухай чужих розмов
Голосу серця вір
Вийшло воно в ефір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553119
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2015
автор: Олександр Ковальчук