Париж… Стамбул… Невидима Ріка…

Скажи  мені…  а  ти  шукав  колись
Оту  єдину…  за  яку    ні  цента
Ніхто…  ніде…  й    нікому  не  платив…
Бо  тільки  в    снах  торкався  її  крил…
І  вірив…  вона  квітне!  –
       стопроцентно!..

Скажи  мені…  чи  зміг  би  ти    отак  
Свої  коліна  -  до  кісток  і  м”яса…
Зі  скель  зірвавшись  на  гірських  хребтах…
Як  в  спину  тобі  
   Кидатимуть  лассо?…

Іти    –  “до”  неї…  чи    насправді  –  “від”…
Цей  вир  світів  в  підніжжі  Ніагари…
І  мавки…  мавки!  –  стережуть    той  цвіт
І  сила  та…  
     що  зветься  чари…  ЧАРИ?!..

Твої  підошви    обпекла  вона
Тим  неймовірним  і  пекельним  жаром?
Можливо…  що  ця  квітка  –  вогняна!…
Як  лава    
   із  вершин    Кіліманджаро…

Якщо  шукав…  чому  ж  тоді  -  нема?
Чим    оправдати  плавання  Колумба?
Невже  вона  холодна  й  кам”яна…
Й  така  ж  підступна,
     як  і  Джомолунгма…

Яких  -  відтінків?  Яких  барв  -  вона?
Якими  іще  квітне  кольорами?!..
Настільки  ж  нереальна  й  неземна,
Як  сакура    
   на  схилах  Фудзіями?..

Якщо  шукав,  тоді  скажи  –  яка?  
Яка  -  вона?  Яку  за  неї  кару
Присудять  нам?!.  Скажи…  що  це  –  Ріка…
Безмежна  помаранчева  Ріка,
Що  розлилАсь  
   в  пісках  Мадагаскару…

Чи  ти  відчув,  на  смак  вона  –  яка?..
Востаннє  обійнявши  гострі  скелі…
Тебе  несла  невидима  Ріка?  -
Париж…  Стамбул…
   Червоне  море…  Делі?!..

Вона  десь  –  поруч…  відчуваю  це…
Від  неї  сяйво  –  неповторне!..    світле!
І  що  б  нам  Дарвін  відповів    на  це?…
-Пардон!!!…  здається…
…………………….  папороть  –  НЕ  квітне…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553266
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2015
автор: гостя