Здається, знову я тебе люблю,
Здається, знову всі думки про
тебе…
Люблю… і водночас клену
любов свою…
А ти… як завжди… я тобі не
треба…
Ти так далеко, хоч і зовсім
поряд,
Між нами відстань – роки
світлові.
Ловлю я твій, і ловиш ти мій
погляд.
Мені без тебе сумно, зрозумій.
Шукаю в натовпі твоє обличчя,
Хоч добре знаю, що навряд
знайду.
А ще я знаю – в сни мене не
кличеш…
Якщо вже так, сама я не
прийду.
Ми в чомусь схожі, в чомусь
зовсім різні.
І знову хочеться гукнути тобі:
«Стій!»
Що не для мене ти, я зрозуміла
пізно,
Та все ж в думках залишишся ти
мій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553353
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2015
автор: Танюфка