А я тебе нікому не віддам!..
Взяла за руку і, ось так, - довіку.
Ти будеш тут, і ти не будеш там,
де матиме чужа твою опіку.
А ти мені дорожчий за усе...
За неба синь, за золото проміння.
Хай вітер долі нас туди несе,
де ти - земля, а я - твоє коріння.
А я з тобою кожну Божу мить:
Чи на яву, чи в мріях, чи вві сні...
Як боляче тобі, то і мене болить,
Як ти щасливий, - весело й мені.
Хай ці слова - наївні і прості,
без пафосу, без величі, без гриму.
Та звуки в них лунають не пусті:
кохання я вдихнула в кожну риму...
І хто кохав, мене той розуміє:
диктує серце нам свої умови.
Як поруч ти, душа немов німіє...
Бо почуття... воно... не має мови.
21.01.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2015
автор: Богданочка