Скільки Україну будеш розпинати?
За що синів її вбиваєш?
Нелюде, невже тебе не вчила мати?
За все прийде кара. Хіба не знаєш?
Бог державу нашу любить
І не дасть її зламати.
Справедливо Він тебе засудить,
Кате, за це будеш конати!
За людський біль прийде відплата,
За зневагу, наклепи й смерті.
Як земля тримає супостата?
Який радіє горю і біді!
Людей невинних й мирних убиває,
Немов скажений звір, мов сатана.
Долі і життя ламає,
Бо ще досі йде війна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553484
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2015
автор: Галина Мазурик