Скажи, ти людина, є в тебе душа?
чи ти лиш біологічна маса тіла.
Мабуть немає, лиш гаряча смола,
яка тебе сильно затруївши, роз'їла.
Чому ти так ненавидиш нас?
ми ж не гірші, ми також люди.
Живемо, говоримо, відмірюючи час,
як усі, шукаємо ліки від застуди.
Хіба, один від одного відрізняємося?
ми не Боги, всі ми не безсмертні.
Нам дали час, але усіх цураємося,
заздрість, пиха, стали ознаками честі.
Скажи що я зробив не так, він, вона?
ми просто мріяли, не купували щастя.
Боролись щоб не поглинула пітьма,
зараз виживаємо, не вірячи в майбуття.
Ми на колінах, голі, приниженні, в синцях,
живемо, схиливши голову, хоч так надоїло.
Ми зберегли душу, чесність, любов в серцях,
живемо як нам заповіли, так як небо веліло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553539
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2015
автор: the last moment