Коли виростуть крила у мене,
Коли стану літати високо,
Коли сонечко сяде червлене,
Я почую життя голосочок.
Покладу я землицю в кишеню,
На колінах вербу поцілую,
Журавлем в дальній вирій полину,
Збережу свою землю святую.
Я губами її доторкнуся
І під ноги посиплю, і стану,
Сином я до землі відізвуся
І любитиму наче кохану.
Україно моя, рідна, нене,
Тебе мусять сини відстояти,
Бо ще серденько б’ється ранене,
Ворогів в нас засіло багато.
Мій, народе, розправ свої крила
І гніздися у рідному домі,
Щоб була Україна щаслива,
І були в нас герої відомі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553690
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2015
автор: Віталій Назарук