Грузинські мами нині плачуть теж,
Бо їх сини за Україну гинуть.
Цинізм кремлядів вже не має меж,
Сюди вони не шлють свою дитину.
І долями керують сяк і так,
На бійню посилаючи криваву.
Народять баби ще, дурних не брак!!!
Життя чуже забрати є в них право.
Вже до плеча плече у нас грузин
І росіяни є, котрі при глузді...
Землі чужої рідним став нам син,
Бо війни почина москаль безглузді.
Нам теж болить чужого сина смерть,
Серця тріщать від болю, сльози душать.
Душ праведних набрало Небо вщерть,
Усім тепер їм дати раду мусить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553718
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2015
автор: Патара