Усі мовчать - навушники у вухах.
Усі сидять, мов камінь у землі.
Неначе в мідних валянках й кожухах.
Самотній герб на нерозумнім тлі.
Мовчить вагон, раніше було краще.
Усі казали те, що їсть душа,
Та, мабуть, діло дуже це пропаще,
Щоб все змінити силою вірша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553794
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2015
автор: Андрій Конопко