Щодень хтось кулю дістає.
А нерви – не бетонні плити.
Хто скаже, план якийсь там є,
Що із Донбасом нам робити?
Тягну́ть з московського ярма
Отих рабів, що Мамку здали?
Ця боротьба… Чи не дарма
За волю воїни вмирали?
Ще скільки крові, скільки бід?
Ще скільки сліз і чорних хусток?
І буде з того всього плід?
Ми – вже суцільний болю згусток.
Питання точать, мов черв’як:
За що? Коли? З ким? Чим? І як?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553936
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.01.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)