***
... Не плач, кохана, не суди себе —
Нам було тепло на стежках кохання...
Ясна зоря із голубих небес
Тобі дарує чарівне вітання...
Я певен — ти згадаєш листопад…
Вечірні сутінки похмуро догорали.
Прийшла гроза...
Та наш Едемський сад
Прихистком був від згубної навали…
********************
... Тепер до мене ти вже не прийдеш,
Щоб всю себе знеможену віддати…
Але, можливо, в серці збережеш
Дощами вмиті наші листопади…
Лютий 20**р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2015
автор: Марко Кайдаш