Оборонці
Українці мої, оборонці,
Стільки вас за Вкраїну лягло!
Являв недруг, як плями на сонці…
А тепер ганьбить Неньку лайло.
Він такий же, із того же тіста,
Ті же умисли, дії, слова…
Смокчуть соки з народу, як глисти,
Москалі, яких плодить Москва.
Відродилися древні хазари,
Навіть звички лишились старі…
В них за свято розбої й пожари -
В світлих душах масні грабарі.
Шовіністи - цинізм, лицемірство
Споконвіку не знають межі,
В них за правило війни, убивства -
По якій не ходили б стезі…
Ви мільйони понищили люду
За пройдешні укупі віки.
Українець цей глум не забуде,
Не надійтесь, нікчеми-братки.
Слава ВАМ, вояки-оборонці!
Простіть, мами, за вбитих в бою…
Повстають непідкорені хлопці
Боронити Вітчизну свою.
23 січня 2015 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554039
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.01.2015
автор: Микола Паламарчук