Роздум

Сніг  пухом  ліг  на  тихі  сірі  хати,
Холодний  вітер  у  полях  притих…
Ще  так  багато  маю  назбирати  
По  книгах  мудрих  зерен  золотих!

Шукати  їх  і  денно,  й  нощно  мушу  –  
При  сяйві  сонця  й  ранньої  зорі  .
Найперше  засіваю  юну  душу
Тим  зерном,  що  у  диво  –  ,,  Кобзарі  ’’  .  

І  біль,  і  мука  променяться  в  мові  ,
Від  них  світліє  в  кожного  чоло.
То  ж  зернами  єднання  і  любові
Засіймо  душі,  щоб  Добро  зійшло!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554114
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2015
автор: XS