Промайнули роки, помахавши крильми,
Залишилася пусткою хата,
Відлетіли у вирій з роками батьки,
Дні буденні лишились без свята.
Не прийти більше нам на батьківський поріг,
Де зігріють матусині руки,
Де ікона в кутку, як святий оберіг,
Береже нам життя від розлуки.
Певно в тому вся сіль, коли крила міцні,
Сила є повернутись додому,
Пролетіли роки – залишилися дні,
Ви радійте дарунку такому…
Будьте завжди людьми, щоб сіяла зоря,
Золотились хліба пшеницями,
Україна цвіла, Богом дана земля,
Яку любимо ми до безтями!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554208
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2015
автор: Віталій Назарук