Важко , коли все так відразу ,
Коли пульсує в жилах кров .
Чому наноситься образа ?
І звідкіля ця нелюбов ?
Прямо відверто плюють в душу ,
Смакуючи усі слова .
Невже не бачете порушень ?
Чиї тут попрано права ?
Сьогодні всі ті сподівання
Трощать жорстокі жорнова .
Нема надій на покаяння.
Нас знову брудом полива
Східний сусід , бо він не знає
Що в світі Україна є !
Імперська думка заважає ,
Вона відносини псує .
Руйнує всі оті стосунки ,
Хоча у світі визнають ..?
Схоже іудині цілунки
Між нас торують собі путь .
Куди поділась власна гідність
І гонорові почуття ?
Чи страхом всі уже вагітні ?
Чи миле отаке життя ?
Свідомість звикла до кайданів ,
Несучи генетичний шок .
Раптом піднесення Майдану
Нас повернуло до виток .
Згадали , що ми українці ,
Що ми нащадки козаків ,
Що настраждалися по вінця ,
Що з нас зробили батраків .
Скінчився сон вже летаргічний ,
Гірке пробудження чека .
І це скажу я вам логічно ,
Коли від волі відвика
Цілий народ . Своє коріння
Потроху стали забувать ,
Хоча вже час настав каміння
Не розкидать , а собирать .
Сергій Бабінчук .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554239
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2015
автор: Сергій Бабінчук