Любий наший президенте,
Маємо прохання :
Ти повинен для НАРОДУ
Виконать бажання.
Просим МИ тебе зрівняти
Всі наші доходи,
Щоби Ми, як всі багаті,
Їли бутерброди.
Але їли щоб з ікрою
Та ще й з осетрини –
Та, що крупна, червоненька
Вигляда з вітрини.
А не з тої, що з лосося
Та за 20 гривень…
Бо «сосали» Ми вже в лося
І в кобили гриву.
Дай, будь ласка, НАМ зарплату,
Щоби НАШІ статки
За півроку майже стали,
Як в багатих татків.
Щоби МИ, по заграницях
Всі могли літати
Та посіли НАШІ діти
Керівні посади.
Щоб навчання безкоштовне
Було в НАШИХ ВУЗах,
І лікарня, і прожиток
Для НАС, голопузих.
Хай здешевшають квартири,
Щоби їх придбати.
І проценти на кредити,
Щоб їх можна брати.
Поможіть СВОМУ НАРОДУ
На ноги зіп’ятись.
Потурбуйтесь, як в Європі
Вміють турбуватись:
Там щотижня і щоденно
Харчі видаються,
І обіди, і вечері –
В церквах роздаються.
З секонхенда не за гроші,
Можеш одяг брати,
Бо то є «гу-ма-ні-тар-ка»,
А не «об-ди-ра-ти»!
От, якби оце все сталось,
От, якби здійснилось!
От, якби усе на світі
Взяло б та й змінилось!!!
Отоді б усі на світі
Та й звільнились няні.
Бо то ж як ти не старайся –
Все одно поганий.
Отоді би їм прийшлося
І сечу, і кали
Самостійно всім збирати=
Бо всі б повтікали.
Самостійно попи мити,
Ложку в рот пихати.
Отоді б вони не бу́ли
Розумні й пихаті.
І на голову вже сіли б
Дітки та й не няні,
А уже б звисали ніжки
На шиї у мами.
Не була б вже винна няня,
Що дитина встала
Не о восьмій, а о шостій
Й істерику закатала.
А то няня винувата,
Що воно ледащо:
Ліньки встати, ліньки вдя́гтись -
Зробить няня – нащо?..
Мова йде не про багатих,
Що трудом надбали,
А про тих, хто розкрадали
Й хабарі хто брали.
Хай поділиться «нечесним»
Й чесно попрацює.
Отоді я подивлюся
Хто з нас потанцює!
Бо своїх дітей зростили
МИ на копійчинах,
Чесним шля́хом в світ пустили –
Бо були причини.
А тепер нехай самії
Рукава засучать
Й витирати попу діток
Своїх хай "нау́чать".
Бо, мабуть, в жодній країні
Та й нема такого,
Що в чотири роки няня
Миє попу йо́го.
Мабуть, тільки в нас зажрались
І землі не чують,
Бо вже так вони набрались,-
Без нянь й не ночують!..
Любий наший президенте!
До тебе звертаюсь:
Вже не став експерименти,
З ЛЮДЕЙ насміхаясь.
Виведи з тунелю, бідних,
З бідності піді́́йми!
Буде тоді тобі слава
і НАШІ обійми!!!
25.05.2014 р.
м. Київ
Але спочатку - МИР!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554349
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2015
автор: Олена Козацька