Все минуле моє б помістити в наплічник.
У кишені – свободу, запастись теплим чаєм.
І податись туди, що в народі звуть «вічність»,
Де всі люди лиш люди, де імен вже немає.
Залишити на згадку лиш подерті коліна.
Хай вони будуть знаком чи моїм сувеніром.
Назбирати у жмені все пожовкле каміння –
Це мій спогад про мрії, про надію і віру.
У дорозі збирати у букет гірські роси.
Доливати до чаю, заїдати любов’ю.
Запивати теплом, витиратись волоссям.
І розтанути раптом разом з плоттю і кров’ю.
21.01.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554453
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Марек Добро