Дихати вільно, на повні груди...
Подумаєш, втома захоплює тіло.
Я думала, цього ніколи не буде,
Та в кожній клітині бажання горіло.
Рюкзак,стара мапа,зручні черевики...
Ще трохи - ловитиму небо руками.
Відчую свободу. І так , щоб навіки
Могутність Карпат була понад нами.
Схід сонця зустріти і свіжий ранок...
Піддатись інстинктам, гірській прохолоді.
Збагнути ,що гори не мають "рамок".
Не бути рабами. Віддатись пригоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554472
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Юлія Антоняк