Все менше люди помічають зорі,
Бредуть, не розбираючи дороги,
Без цілі, як кроти короткозорі,
Похмуро дивлячись під ноги.
Яке майбутнє нас чекає
Серед мізерних, збайдужілих душ ?
У мрійників в душі веселка грає,
А у невігласів - розлита чорна туш.
І не кажіть, що зараз такий час.
То все відмовки, виправдання.
Що менше людяності в нас -
То більше навкруги страждання.
Моральні цінності , високі почуття
Знецінилися , і живуть нарІзно.
А схаменуться люди - буде каяття.
Дай Бог, щоб не було запізно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554473
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Анатолій В.