Я ще пам'ятаю…

Сьогодні  рівно  три  роки
Як  я  вирішила  розповісти  
Світу  про  свої  почуття
До  тебе…

Ти  знав  про  мене  все
Або  майже  все
Але  доля  розпорядилася  
Нас  розлучити


Я  знала,  що  ми  більше  
Ніколи  не  будемо  разом
Але    кохання  вічне

І  якщо  я  не  можу  
Сказати  тобі
Я  скажу  моїм  читачам.

Пройшло  багато  часу.
Я  сама    дуже  змінилася.
Ти,  мабуть  і  не  впізнав  би  
мене  при  зустрічі.
Інколи  мені  самій  незнайоме  
Відображення  у  дзеркалі.
Але  сьогодні  така  дата.
Я  присвячую  тобі  найкращі  
Свої  твори…
Колись  я  ледь  вижила
Ти  пам’ятаєш?
А  я  уже  майже  забула.
То  був  ніби  сон.
Тепер  я  точно  знаю.
Ніколи  не  можна  здаватися.

До  цього  дня,  три  роки  назад
Ніхто  не  знав,  що  я  пишу.
Окрім  тебе…
Ти  завжди  перший    слухав.
Перший  висловлював    думку
Від  тебе  першого  я  чула
критику  і  похвалу
А  зараз  від  багатьох  все  це  чую
Та  тільки  не  від  тебе.

Ти  уже  далеко…
Але  я  чомусь  дуже  впевнена
Що  ти  також  пам’ятаєш
Про  цю  дату.
У  нас  сьогодні  свято.
Щоправда,    трішки  сумне.
Сьогодні,  три  роки  назад
Наші  дороги  розійшлися    назавжди.

В  руках  келих  червоного  вина…
Яке  ми  так  любили  пити  
довгими  вечорами.
За  тебе…
Вітаю!!!


Рівно  три  роки  назад  я  зареєструвалася  на  сайті  «Клуб  поезії».
Дякую  всім  моїм  читачам.
За  слова  підтримки.
За  критику.
Ви  найкращі!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554586
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Samolichenko Svitlana