*Проснись*

Підстав  коритися  не  маю
Та  плисти  в  купі  на  загал.
Кого  суспільство  обирає?
Кого  зведе  на  п’єдестал?
Невже  приниження  бажає  
Ця  нація,  оцей  нарід?
За  що  Господь  нас  так  карає  
У  вирії  сучасних  бід?
Крізь  тернії  випробування
Буремну  долю  віднайдем
Століттями  були  в  вигнанні
Ще  й  досі  там  таки  живем.
Нами  ще  й  досі  потикають,
Таке  вже  було  тут  колись.
Чому  минуле  не  навчає?
Вкраїно,  матінко,  проснись!
Та  пробуди  «хиренну»  волю,
Яку  Тарас  пророкував.
Прошу,  благаю,  щиро  молю
Стань  в  лоно  праведних  держав!
Залиш  оте  середньовіччя,
Котре  нав’язує  сусід.
Свідомі  помисли  калічить,
Та  нищить  наш  козацький  рід.

Сергій  Бабінчук  .                                                              18.05.2014р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554587
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Сергій Бабінчук