Немає слів і сльози в горлі стали,
У полігон перетворилася Держава...
Там Іловайськ,Донець і Волноваха..
І знову сльози, і не має даху…
Прокляті душі правлять нині світом,
Знов …Маріуполь…як же їх спинити?
А далі хто? Чи ти,чи я?Все марно…
Байдужість гірше «Граду»,урагану.
Чого спите «брати»,коли везуть щоднини
Синів додому ваших в домовинах.
Невже на демона немає ліку й сили?
Отверезійте , не садіть могили!!!
Хоч Україна миється у крові ,
Та ви на ній не станете «герої».
Забудьте міф «Великая держава»,
Погляньте ви на ліво і на право.
Ще на кістках ніхто не став «Магнатом»,
Загинете разом із своїм «татом»!!!
Умийте очі у святій водиці ,
Не дайте звіру знищити землиці,
Щоб в те ярмо,що нам приготували,
На вашу шию зашморгом не стало.
Ми будем Господа усі просити,
Щоб дав вам розуму у світі жити.
25.01.15р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554674
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: леся квіт