Нема його, ...йой..., що вже голосити.
У кожного живого – сво́я доля.
Він поруч назавжди́ лишився жити -
Своїм, бескрайнім спогадом хлібсольним.
За землю Україн - війна йшла! йде! йти буде!
З нас хтось завжди - за нас, за нас - іде під кулі.
«...Щоб не голодний був, одягнений і взутий», -
Торік, у мирні дні, кувалися зозуллям...
Так, не одна така сім,я, що Богом обрана.
І маєм пережить. Він, рідний, в серці – зоряний!
23.01.15 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554744
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.01.2015
автор: Юхниця Євген