Петрик загубив кота,
Це справжнісінька біда,
Вірний друг не просто кіт,
Разом лазили на пліт.
Вдвох сметану куштували,
Вони геть не нудьгували,
Плакав Петрик цілу ніч,
Як заглянув він на піч.
А там зрадник спить тихенько,
Розбудив його швиденько,
«Годі, Мурчику, вже спати,
Не дам навіть подрімати.
Спершу зробим фіззарядку,
Та поснідаємо зранку,
А тоді гайда на двір,
Буде весело, повір!»
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/964-propav-kit.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554793
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 26.01.2015
автор: Антоніна Грицаюк