З кожним днем ти сиротієш, Україно,
Втрачаючи найкращих синів своїх, орлів.
Віддаючи життя свої за нашу волю й гідність,
Злітають вони в небо ключами журавлів.
Там їх уже не сотня, а тисячі- героїв,
Які зоріють нам із висоти небес.
І стогне у жалобі від болю вся країна,
І плаче український великий рід увесь.
Скільки ще крові вам треба, москалюги?
Коли наситяться кремлівські ті братки?
Ми вірим, що настане час розплати
І перед Богом ви відповісте!
Ви втратили давно людську подобу.
Вашій жорстокості просто немає меж.
Сьогодні Волноваха, потім Маріуполь,
А далі що?
Де цим жахіттям буде вже кінець?
25.01.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554903
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 26.01.2015
автор: Ніна-Марія