Моїй першій медичній сестрі Клавдії Йосипівні ( з нагоди 80- ти річчя)

                               "  Це    Людина    з    великої    літери,таких  на    землі    обмаль"
Життя    серіал  доля  вправно    писала,
Сюжет  в    ньому    вклала    один:
Щоб    душу    і    серце  Ви    людям    віддали,
Нічого    не    взявши    взамін.

У    серії    кожній    і    біль,    і  тривога,
Доріг    серпантини,стежок    крутежі,
Весна    облетіла  така    ясноока,
І    осінь    зустріла    зиму    на    межі…

Обвітрені    вітром    негаснучі    очі,
Морозом    побиті  ще    теплі    вуста…
Посріблені    скроні…  та    в    серці    щоночі,
Ще    сниться    квітуча  і    юна    весна…

Хоча    від    зими  Ви    на    землю  з’явились,
Та    сонце  від    літа  у    душу    вплели,
Як    осінь    невтомно  і  плідно    трудились,
І    міцність  зимову  завжди    берегли.

Нехай    Вам    ніхто  серій    тих    не    рахує,
Що    доля    списала      на    ваше    життя.
Попрошу    я    Бога,    хай    Він    подарує
Ще    кадрів    багато    земного    буття.

Хай    Ангел  –  Хранитель    завжди    буде    поряд,
Бо    Ви    для    людей    були  «  Ангел  земний»,
Крокуйте    вперед    не    рахуючи    кроки,
Щоб    тільки    щасливими    були    вони.
       26.01.15р.





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554951
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.01.2015
автор: леся квіт