http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554565
Війна завжди то чИїсь інтереси…
І скільки ж доль згоряє у вогні!
Най навіть тих, хто вижив у борні –
Довічно доганяють стреси.
Скалічені тіла, родини, душі,
Обпалені війною діти,
А їм ще жити і своїх родити…
За що? Навіщо? Хто сказати мусить?
Гібридною нову війну назвали,
Тому, що почали її гібриди!
Були братами, сестрами сусіди,
Ми в мить яку... враз ворогами стали!
Гібридна – бо підступна й підла!
У ній не може бути честі й слави –
Своїх «героїв», як собак ховає у канави…
Продажна – в три десятки срібла…
Оті Івани, покалічені в Чечні,
Спаплюжені до відчаю у злиднях,
Протезами із Градів б’ють по людях,
Наслухавшись чиєїсь маячні!
У відчаї, у розпачі, в безсиллі,
В нікчемності, безцільності буття,
Готові нищити чужі життя,
Продавши душу пеклу і Чортилі!
Війна – безсовісна тварина!
Така ж безсовісна, як всі ті інтереси,
Як телебачення, уся продажна преса…
Той, хто почав її – то також не людина!
26.01.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554973
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)