Павлу Чубинському

На  стежці  розпачу  й  розради
Ти  ні  на  крок  не  відступив.
Намарно  сили  не  потратив,
МайбУття  словом  окропив.

І  хоч  сопілка  в  хаті  плаче,
В  плачі  ми  чуєм  її  спів.
Гяряча  кров  її  козача,
Нам  озивається  з  віків.

Майдани  духом  закалили,
Своєю  кровю  полили.
В  темрЯві  свічку  запалили,
І  понад  світом  понесли.  

Твоя  незламна  сила  духу
В  твоїй  поезії  жива.
Орда  коцюбиться  вже  шлюха,
Твоя  ж  Украйна  ожива.

Свої  зачистимо  замети,
Роботи  …  й  далі  до  Кремля.
Допоки  в  нас  такі  поети,
Не  згине  рідная  Земля.

Й  не  стануть  внуки  на  коліна,
Нагнуть  не  зможе  сарана.
Не  вмре  ніколи  Україна,
Бо  є  в  ній  сила  потайна!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554980
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Дід Миколай