Так, ми не самотні

Хоч  третього  дня  ...  «похованка»  -  не  плачу.  Не  плачу!
Загинув  за  нас  він,  щоб  ми  –  жили,  й  були  щасливі.
Він  дивиться  з  неба  на  нас  зараз,  добрий  і  вдячний,
Бо  ми  –  живі,  любим  його!  й  пам,ятаєм,  як  диво!
Так,  ми  не  самотні,  й  обов,язки  є  і  турботи.
До  рідних  підем,  до  людей,  до  їх  справ,  до  роботи.

У  кожного,  кожного  з  нас  –  особисті  яристі  дороги.
Свій  звіт  за  терпіння,  сумління,  
             слова  свої:  
                         тиші  і    Богу!

23.01.2015.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555007
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Юхниця Євген