у ніч, роздроблену зірками,
я відречуся від всього,
порину в спогади свого
життя, покритого снігами,
і проростаючи думками,
не пожалкую нічого́.
відкривши всесвіт пред очима,
душа порине в милий дім,
що зігрівав мене...а втім
була безжалісно гонима,
з печаллю неповторна рима,
я віддаю розлуку їм.
мабуть, любов - то тільки туга,
а ненависть - радієш ти.
ні, незбагненні ці світи,
на моїм серці гостра смуга,
згадай в тяжку хвилину друга,
коли так хочеться піти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555046
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: melamori