горіло листя – я його підпалював
метал червоний – я його розбив
всі ції спроби зайві і невдалії
не призве до зорепаду див
на диво здатні люди добрії
правдиві щирі любі Богу
а решта з тиграми і кобрами
витягують з планети стогін
ми недалеко від правдивості
близькі до вірності й любові
якби не жала люті й хтивості
які нас павутинням ловлять….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555049
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: murari