Задля чого?

Щось  не  пишеться  так  як  раніше,
Десь  поділися  рими  гучні,
Заховались  у  роздумів  тишу,
Розповзлися  в  нічному  вікні,
Наче  хвилі,  
Душевний  неспокій
Розриває  логічності  ряд
Про  мораль  і  змістовність  глибоку...
Скільки  ще  необхідно  нам  втрат,
Щоби  людство  могло  зрозуміти:
Переможців  нема  на  війні
Там  де  гинуть  невинні  і  діти,
А  солдати  вертають  в  труні!?.

Задля  чого  ці  танки  і  «гради»?
Сенс  життя  підмінили  сміттям!
Хто  дає  безпорадні  поради
Недолугим  на  розум  царям?
Може  саме  у  тому  й  причина,
Що  ще  й  досі  існують  царі?
Й  допоможе  лише  гільйотина
Від  пройдисвітів,  що  «угорі»?..
Але  ж  треба  зізнатися  чесно  -
Ми  самі  обираємо  їх,
У  долоні  їм  стоячи  плещем,
Дозволяємо  коїти  гріх,
А  коли  той  процес  незворотній,
Боїмося  зізнатись  собі,
Що  у  дзеркалі  вигляд  мерзотний,
Він  примушує  жити  в  ганьбі...

Але  в  світі  давно  вже  існує
Зовсім  інший  життєвий  уклад,
Він  Кохання  і  мир  пропагує,
Починається  з  волі  громад,
Не  ціна  там  керує  а  цінність,
Сила  слова  міцніш  за  кулак,
А  найвища  й  найкраща  відмінність  -
Там  відсутні  і  цар  і  батрак!..
Задля  того,  щоб  в  світі  тім  жити,
Однієї  замало  мети,
Треба  щиро  й  відверто  любити
І  щодня  в  тому  напрямку  йти,
Схаменіться,  я  прошу  Вас,  
Люди!!!
Всі  дороги  вертають  назад...
Вороття  лиш  одному  не  буде:
ПТН  ПНХ  -  прямо  в  ад!

26.01.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555065
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Serg