Так біль глибинно тисне груди
І серце вповні щемом налива.
Стогне кров, вся у війни облуди,
Аж жалить душу, мов кропива.
І тихо падають сніжинки,
Затиснутий кулак на все, навік.
В застиглім погляді крижинки
І матерів німий, розпачний крик.
Руки заломлені, тремтячі
До Господа з мольбою піднялись.
Ми нарід істинно терплячі
Та гнівом праведним перейнялись.
27.01.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2015
автор: Валентина Ланевич