Тенісний корт під усміхненим сонцем. Час «У».
Двоє суперників. Бомбою падає м’яч
На посивілу від ляку, у росах траву,
Що непритомніє й гине під кроком подач.
Масло повітря прорізує посвист ракет-
Ок! І, відбитий противником, зойкає м’яч.
А у траві десь комахи справляють «бенкет»:
Коники грають на скрипках прощальний марш…
Виграно… Програно… Рукостискання брехня…
Висохлі сльози трави допиває печаль…
А під листком… у німоті… повзе комашня…
Тіні у траурі. Гра на межі виживань….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555129
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: ptaha