***
Друга ночі, а тобі не спиться,
Не дається мить яскравих снів,
Плаче за вікном руда синиця
Мовою засніжених степів.
Чути, як вітрець ласкаво дише
У нічній туманній сивині,
Й тільки пробиваються крізь тишу
В небі чорнім зоряні вогні.
А в кімнаті затишно, привітно,
Тепло, хоч комин уже погас,
Ти повідчиняєш усі вікна,
Що тепло тримали увесь час,
І його відпустиш в темні далі,
Перші кроки ніжної весни.
Третя ночі, мінімум печалі,
Максимум – яскраві звичні сни…
08. 02. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555154
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Віктор Остроух