Вдихати...Вдихати в повні груди,
Від оп яніння падати у ніг твоїх.
Плекати...тремтячими руками,
Безмежно довгі паралелі, твоїх
квітчастих, ніжних пасм.
І в уп янінні ароматом
забути про великий деригент,
що безпощадно, наче лезом,
відсікає дні.
Нехай між нами кілометри, милі
і аршини,
Почую голос твій
між сірих і холодних десятин.
Вір! Не збідніє моє серце,
аж поки поруч будеш ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2015
автор: mykytamysnyk