Жоден ще із генералів
Не постав перед судом,
На солдата ж наша Рада
Замахнулась батогом!
Не за це вони вмирали
Там, без їжі та гармат!
Не за це у чистім полі
Їх громив рашистський Град!
Де реформи, депутати,
Ті, що треба для життя?
Ми не хочемо вмирати
За розмите майбуття!
Де страховка, допомога?
Для убитих – не для нас!
Ви за мир? Так йдіть шановні
На зруйнований Донбас.
Не бажаєте боротись,
Воювати страшно вам?
Дайте танки та гармати –
Наш народ все зробить сам.
І люструє потім кволих,
Тих, хто битись заважав,
Тих, прихованих героїв,
Хто в солдат безбожно крав.
27.01.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555172
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Руденко Олекса