Менделєєв-бородач
З вугла за всім спостерігає
А я сиджу, дивлюсь на дошку
І страх мене аж пронімає
Не можу я руки піднять,
Не те щоб щось коментувати,
Чи плакати, чи щось казать,
Не знаю як реагувати...
Ні як у мене в голові
Валентність вкластися не може
Ну а з вугла той Джон Дальтон
На мене дивиться аж точе...
Пробірки, колби, йоршики
Усе мене тут пригнітає
Мрію піднятись та підти,
Та вчителька не відпускає
Так, хімія потрібна штука,
І всі ці люди у перуках,
Що зверху висять надімной,
І Ломоносов наш герой...
Але ж мені пробачте люди
За те що плакати я буду
Здаючи іспит на весні,
Пробачте бідному мені....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555198
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 27.01.2015
автор: Євгенсан