Мені твоєю бути не дано
Куди ж я маю діти відчай,зраду?
Червоні ноги ,зорі і вино?
Коли я стану більше,аніж пара?
Я мокра вже від дикого вогню,
Я з розпачу печу собі коліна.
Молитву, грішниця ,складаю на ходу
Я болями замовкнути хотіла.
Та де ж...ніщо не змінить висоти,
Ніхто не допоможе, не надійде.
Я дама серця , й мабуть гіркоти,
Твого світанку і служниця тіней.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555235
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2015
автор: Fiala