Калиновим кетягом стелиться сніг,
Як добре,коли навіває
Зима свої чари і коло доріг
Розхристані кедри.Нажаль так буває
Приходить людина,а потім нема
Коли вона з'явиться знову?
І вже для мене зима-не зима,
А просто небесна змова.
І начебто все зрозумілим не є
Та себто у Бога поради
Лиш він настанову небесну дає
Вже потім приходить розрада.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555320
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.01.2015
автор: Olena Taran