Я знаю, що "завтра" зникне з ефіру,
Проллють ефірну олію мені на плечі,
До речі,
В твоїй сорочці лишились мої монети,
Лишилася я,
І кожна комета в моїй голові, як і твоє ім'я
Холодом й світлом,
Непомітно,
Врізають в моєму тілі,
Знаки, що в прірву,
Мапу, де розташоване серце,
Де розум в картатій одежі...
Доведи мене Боже до краю,
В кімнату з обідраним раєм,
Напоями теплими,
Злегка на стелі цвіль виїдає їй очі,
Мені би потім,
Але там діагноз
"що психопати знають про спокій?
Гаряча вода із неба,
Стінами падає в горло, і ти цілуєш рани, зализуєш горе,
Лікуєш в собі потвору.
Я ще дійду до тебе, за час до світанку,
До заходу сонця,
До перших хвилин перемоги,
І вічних годин невдачі.
Допоможи мені Боже,
Перетнути кордони,
Зав'язати відносини, у кого із серцем конфлікти,
Виграти бій, котрий вигравати неможна...
Кафель в підлогу і лютий,
Малює реальність на вікнах.
Той хто піднімається вище,
Знає про чисте повітря
Як засинає Земля, після - заснуло сонце.
...що психопати знають про спокій?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555425
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2015
автор: Ваньоха Р.