Птахами літали,
Були молоді,
Втоми не знали,
Співали пісні.
Маленькі діти,
Доросле життя,
Вміли радіти,
Все було до пуття.
Мов птахи восени,
Роки летять,
Все більш сивини,
Суглоби болять.
Діти майнули,
З теплого кубла,
А ми лиш збагнули,
Старість прийшла.
Стукає в двері,
Пора, відкривай,
Що за химери,
Спокій ще дай.
Вже тіло здає,
А душа молодіє,
Серце в такт б’є,
А тоді шаленіє.
Тиск та артроз,
Т.д. і т.п.,
Досить погроз,
Це все пусте.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/967-roki-plivut.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555572
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2015
автор: Антоніна Грицаюк